Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Розглянуто взаємозалежність феномену Книги та сприймання Часу на фоні змін типів культур.

Розглянуто книжкові конструкції, елементи композиції видань: книжкових блоків, форзаців, обкладинок, палітурок тощо. Описано матеріали, устаткування та особливості технології виготовлення книг. Подано методику розрахунків конструктивних елементів книги та витратних матеріалів для проектування брошурувально-палітурних робіт.

Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Розглянуто наукову діяльність харківського бібліофіла і краєзнавця О.П.Насонової, яка невіддільна від повоєнної історії Харківської державної академії культури.

Подано методичні рекомендації щодо набору і верстання текстових та ілюстративних елементів видань, правильності застосування шрифтів, вибору сторінки складання та форматів видань, використання коректурних знаків і практичних підрахунків обсягів видань, а також потреби матеріалів для друкування накладу видання.

Висвітлено історію виявлення "Велесової книги". Проаналізовано проблему автентичності твору та виділено його структурні компоненти. Особливу увагу приділено аналізу художньої специфіки пам'ятки, що доповнює вже відомі дослідження. Запропоновано уривки з тексту, тести для перевірки знань, розробки уроків.

Освещены различные взгляды на проблему общения между носителями различных культур, существующие во многих отраслях современного гуманитарного знания. Описана теория межкультурной коммуникации как одно из направлений контрастивной культурологии, главной целью которой является изучение и оптимизация общения, а также других форм взаимодействия между носителями различных национальных культур и языков.

Описано основні етапи розвитку української рукописної книги. Висвітлено географію книгописання, організацію роботи майстрів та матеріали книгописання, перелік та опис 135 найвизначніших пам'яток рукописного мистецтва. Цікаво подано матеріал про художнє оформлення рукописної книги. Акцентується увага на іменах 370 майстрів, що своєю працею створювали і збагачували матеріальну і духовну культуру нашого народу. Серед них: князь Володимир Мономах, Грушевський Леонтій, Калинський Т., Марко Завадовський, Югасевич Іван та інші.

Розкрито місце книгодрукування в розповсюдженні джерел християнської літератури.

Проаналізовано діяльність В.П.Науменка та його роль у розвитку українського просвітництва кінця XIX - поч. XX ст. Окремі розділи присвячено музично-фольклорній спадщині П.Демуцького, внутрішньому устрою та функціонуванню бібліотеки Києво-Могилянської академії до пожежі 1780 р. Висвітлено правопис приголосних і буквених знаків у староукраїнських конфесійних писемних пам'ятках. Розглянуто матеріали фамільного архіву Скоропадських, а також українські нотні видання 1917 - 1923 рр.

Досліджено найдавнішу пам'ятку української словесності - "Велесову книгу". Детально охарактеризовано дохристиянську культуру нашого народу, діяльність волхвів, суспільно-політичний устрій наших предків.

Висвітлюються питання, що складають теоретичний вступ до навчальної дисципліни "Документознавство": визначення поняття "документ", класифікація документів, визначення поняття "книга" у співвідношенні з поняттям "документ".

Висвітлюються питання з курсу документознавства, що стосуються тих документів, які об'єднуються поняттям "книга". Розглядаються загальні поняття типології книги, зокрема, способи типологічного пізнання книги, основні категорії книги та ін. Аналізуються типи літератури за віковою і мовною ознаками, а також за соціальним призначенням. Велика увага приділяється жанрам літературних творів та видам друкованих праць.

Досліджено маловідомі аспекти діяльності видатного українського культурного та релігійного діяча, вченого, педагога, організатора бібліотечної та архівної справи, книгознавця, бібліографа та бібліофіла І.І.Огієнка. Детально висвітлено проблему архівістики та археографії на сторінках часописів І.Огієнка, а саме: "Рідна мова", "Наша культура", а також "Віра й культура". Значну увагу приділено книгознавчим напрямам наукової та просвітительської діяльності митрополита Іларіона.

Містяться відомості про науковий доробок відомого книгознавця, літературознавця, дослідника історії української книги І.Я.Каганова (1898-1981). Вміщено опис матеріалів, виданих з 1923 р.